1 Рано-вранці Лаван встав, поцілував своїх онуків і своїх дочок, поблагословив їх і, рушивши в дорогу, повернувся на своє місце.2 Та й Яків пустився далі в путь, під час якої зустріли його ангели Божі.3 Побачивши їх, він сказав: `Це табір Божий`, і назвав те місце Маханаїм.4 Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле;5 він повелів їм: `Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі.6 Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах.`7 Повернулися посли до Якова та й кажуть: `Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік.`8 Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони.9 Бо думав він собі: `Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується.`10 Тоді Яків сказав: `О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: `Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі.`11 Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони.12 Визволь мене, благаю, з руки мого брата, руки Ісава, бо боюся його, щоб не прийшов і не вбив мене та матерей з дітьми.13 Сам бо ти сказав: «Напевно буду тобі щастити і зроблю твоє потомство, як пісок морський, що його не злічити, така його сила».`14 І там він ночував цієї ночі. З того ж, що було під рукою в нього, Яків узяв гостинця для Ісава, свого брата: 15 двісті кіз і двадцять козлів, двісті овець і двадцять баранів,16 тридцять верблюдиць, що годують, з їх верблюденятами, сорок корів і десять биків, двадцять ослиць і десять ослят.17 І дав він у руки своїх слуг, кожне стадо зокрема, і сказав до них: `Ідіть поперед мене та зробіть відступ між стадом і стадом.`18 Першому ж велів він: `Як зустріне тебе Ісав, мій брат, і спитає тебе: «Чий ти і куди йдеш та чиє оце, що перед тобою?»19 то ти скажеш: «Слуги твого Якова. Це подарунок, післаний панові моєму Ісавові. Та ось ще й він сам позаду нас».`20 Так само велів він і другому та й третьому й усім, що гнали стада, кажучи їм: `Так говоритимете до Ісава, як зустрінете його,21 і додасте: «Ось ще твій слуга Яків іде за нами».` Думав бо собі: `Умилостивлю його дарунком, що йде передо мною, а потім і сам явлюся перед ним; може, він прийме мене приязно.`22 І пішов дарунок поперед ним. Сам же він перебув цю ніч у загоні.23 Тієї ж ночі він устав, узяв обидвох своїх жінок та обидвох своїх слугинь та й одинадцять своїх дітей і перейшов брід Яббок.24 По тому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав.25 Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.26 Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним.27 І каже той: `Пусти мене, бо вже на світ благословиться.` А Яків відповів: `Не пущу тебе, хіба-що поблагословиш мене.`28 А цей спитав його: `Як тобі на ім'я?` Він і каже: `Яків.`29 Тоді той відповів: `Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг.`30 Тоді Яків спитав його: `Скажи, будь ласка, своє ім'я?` А цей відповів: `Чого питаєш про моє ім'я?` І тут поблагословив його.31 Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще.32 І сонце йому засяло, як він пройшов Пеніел, але кульгав на стегно.33 Ось тому сини Ізраїля і по цей день не їдять стегнового м'яса, що на суглобі стегна, бо він доторкнувся Яковового суглобу стегна, до стегнового м'яса.