Естер 8

¹ І в тому дні цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало до Амана диявола, і цар закликав Мардохея, бо Естера відкрила, що він її кревний.² А цар взяв перстень, який відібрав в Амана, і дав його Мардохеєві, й Естера поставила Мардохея на всім, що було Амана.³ І додавши, сказала до царя і припала до його ніг і благала відсунути зло Амана і те, що він зробив Юдеям.⁴ А цар простягнув Естері золоту палицю, Естера ж встала, щоб стати перед царем.⁵ І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне і я знайшла ласку, хай пішлеться, щоб завернути письма післані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є в твоїм царстві.⁶ Бо як я зможу дивитися на скривдження мого народу і як я зможу спастися в погибелі мого роду?⁷ І цар сказав Естері: Якщо я дав ввесь маєток Амана і я тобі подарував і я його повісив на дереві, томущо він підняв руки на юдеїв, що ще шукаєш?⁸ Напишіть і ви від мого імени, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перстенем. На те, що пишеться за царським приказом і підпечатане моїм перстенем, не можна щось проти них сказати.⁹ А першого місяця, який є ніса, в двадцять третому (дні), в тому році, скликано писарів і написано для юдеїв те, що приказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом сатрапам за країною і країною за їхньою мовою.¹⁰ Написано ж від царя і запечатано його перстнем, і післали писання через листоношів,¹¹ де той приказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, помагати собі і робити як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,¹² в одному дні в усьому царстві Артаксеркса, в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця, який є адар.¹³ Це є відпис листа, це те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Етіопії володарям сто двадцять сімох країн сатрапів і тим, що думають про нашу радість.¹⁴ Численні, що часто були вшановані повною добротою добродіїв дуже зраділи¹⁵ і не лише шукають зло вчинити нашим підданим, а не можучи зносити достаток, намагаються підставити й своїх добродіїв.¹⁶ І не лише усувають вдячність з посеред людей, але й вивищувані хвальками необізнаних з добром, вважають, що втечуть від справедливости Бога, що постійно все бачить, що ненавидить зло.¹⁷ Часто ж і багато з тих, що поставлені під владою, яким довірено провадити справами друзів, заохота зробивши співвинними в невинній крові, обложила невилічимими клопотами,¹⁸ обманою роблення зла, обманувши поганим помислом, чисту вирозумілість володарів.¹⁹ Це ж можна побачити не з старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, що негідно володіють,²⁰ і треба нам подбати на будуче про спокій царства з миром для всіх людей,²¹ послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи розважливим рішенням те, що перед нас приходить.²² Бо оскільки Аман, син Амадата, Македон, що справді чужий від перської крови, що й дуже віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись,²³ скористався в цьому з того чоловіколюбя, яке маємо до всякого народу так, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, (будучи) другим лицем після царського трону,²⁴ не зносячи ж гордости намагався позбавити нас володіння і духа,²⁵ і нашого спасителя і постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різнородними вигадками.²⁶ Бо він задумав цим способом, взявши нас обезброєними, владу персів передати до Македонії.²⁷ Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами,²⁸ будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, який провадить нам і нашим пращурам царство в гарному порядку.²⁹ Отже, добре зробите коли не послужитеся письмами післаними Аманом, сином Амадата,³⁰ бо він, що вчинив це, повішений з усім домом при брамі Сусів, томущо Бог, що все держить, швидко віддав йому заслужений суд.³¹ А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами,³² і щоб їх скріпити, щоб вони в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця адара, в тому ж дні, відбили тих, які повстали проти них в часі скорботи.³³ Бо Бог, що всім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість.³⁴ І ви, отже, між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день,³⁵ щоб і тепер і після цього було спасіння для нас і тих, що добре розположені до персів, а для тих, що задумали проти нас зараду, память знищення.³⁶ Кожне ж місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і огнем хай будуть знищені в гніві. Не лише хай стануть непрохідні для людей, але і ворожими на ввесь час для звірів і птахів.³⁷ А переписи хай явно будуть виставлені в усім царстві, щоб вони стали явними всім юдеям на цей день, щоб вони воювали з ворогами.³⁸ Отже коні вийшли з поспіхом щоб виповнити сказане царем. Виставлено ж приказ і в Сусах.³⁹ А Мардохей вийшов зодягнений в царську одіж і маючи золотий вінець і діядему з порфірового виссону. А ті, що в Сузах, бачачи зраділи.⁴⁰ Юдеям було світло і радість.⁴¹ В місті і країні, де лиш виставлено приказ, де лиш виставлено повідомлення, радість і веселість юдеям, пирування і радість, і численні з народів обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.