1 І відповідав Цофар нааматянин, і сказав: 2 Хіба на велику кількість слів не можна дати відповіді, і хіба людина велемовна має рацію?3 Чи твоє марнослів'я примусить замовкнути мужів, щоб ти збиткувався, і нікому було посоромити тебе?4 Ти сказав: Думки мої чисті, і чистий я в очах Твоїх.5 Та якби Бог зажадав говорити і відкрив уста Свої до тебе,6 І відкрив би тобі таємниці премудрости, що тобі удвічі більше належало понести! Тож знай, що Бог дав тобі понести менше, ніж твої беззаконня заслуговують.7 Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш досконало пізнати Всемогутнього?8 Він є вищий за небеса, – що можеш учинити? Глибший за шеол, – про що можеш дізнатися?9 Довша землі міра Його і ширша моря.10 Якщо Він пройде і замкне когось у кайдани, і приведе на суд, то хто заборонить Йому?11 Тому що Він знає марноту людей, і бачить беззаконня, і чи залишить його поза увагою?12 Проте легковажний чоловік вимудровує, хоч сам народжується, наче дикий віслючок;13 Якщо ти даси раду серцю своєму і простягнеш до Нього руки свої;14 І якщо є вада в руці твоїй, і ти відкинеш її і не даси беззаконню замешкати в шатрах твоїх;15 То підведеш незаплямоване обличчя своє, і будеш непохитним, і не боятимешся.16 Тоді забудеш горе, наче про воду, яка протекла, будеш пригадувати його.17 І яскравіше полудня триватиме життя твоє; просвітлієш, наче ранок.18 І матимеш спокій, бо є надія; ти відгороджений і можеш спати безпечно.19 Будеш лежати, і не буде того, що залякує; і багато-хто буде підлещуватися до тебе.20 А очі безбожних вичахнуть, і вони не втечуть, а надія їхня щезне.