1 А Йов відповів та й сказав:2 Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...3 Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?4 Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...5 Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.7 Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.8 Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?12 Мудрість у старших, бо довгість днів розум.13 Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.14 Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.15 Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,18 Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.23 Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!