1 Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив: 2 «І докіль будете словам ви класти перешкоди? Будьте розумні, і тоді говоритимемо!3 Чому нас уважаєш за скотину? Чому в твоїх очах ми нечисті?4 О, ти, що у досаді душу свою роздираєш! Чи ж задля тебе земля має опустіти? Чи скелі пересунуться зо свого місця?5 Таж у безбожника погасне світло, полум'я його не буде більше блищати.6 Стемніє світло в наметі його, і погасне над ним його світич.7 Бадьорий хід його ослабне, його повалить власний намір.8 Він ускочить у сітку власними ногами і над сильцем буде ходити.9 Пута впіймають його ноги, петля буде тримати його цупко.10 На землі сховане йому сильце і пастка для нього на стежці.11 Навколо страхи його лякають, слідом за ним женуться.12 Він голодує у своїх достатках, і нещастя стоїть у нього збоку.13 Недуга роз'їдає його шкіру, і перворідний смерти гризе його члени.14 З намету, де він був безпечний, його виривають і до царя страхів тягнуть.15 Ти можеш жити в його наметі, що не його вже, і посипають сіркою його домівку.16 Внизу його коріння засихає, угорі ж його гілляки в'януть.17 Пам'ять про нього з землі щезає, і немає його імени в околиці.18 Його зо світла в пітьму зіштовхують, його зо світу проганяють.19 Ні внуків, ні нащадків він не матиме в народі; ані душі живої у своїх оселях.20 Захід жахнеться над його нещастям, а схід пройметься страхом.21 Отакі житла нечестивця, отаке місце того, хто не знає Бога!»