1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: 2 «Чи ж може людина Богові бути корисна, якщо сам собі мудрий приносить користь!3 Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?4 Чи може він тебе карає за твою побожність, іде на суд із тобою?5 Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, і що переступам твоїм нема краю?6 Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, здирав одежу з голих.7 Спраглому не давав єси води напитись, голодному відмовляв єси хліба.8 Кожному сильному - була земля, а прихильники твої заселювали її.9 Ти відсилав удовиць із порожніми руками, ламав сиротам руки!10 Тим то навколо тебе сіті, і страх тебе лякає раптово.11 Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, і повінь вод тебе вкриває.12 Чи ж: Бог не наверху в небі? Поглянь на зорі вгору, як вони високо!13 Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? Хіба він крізь чорну хмару судить?14 Хмари йому завіса, він не бачить; він небесним обрієм походжає.15 Хочеш триматись одвічної дороги, яку топтали люди беззаконні,16 що були схоплені передчасно, коли ріка підмила їхні основи?17 Які до Бога говорили: Одступи од нас! Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?18 Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.19 Бачать те праведники і радіють, невинний із них сміється: 20 Хіба не пропав їхній статок? Чи не пожер вогонь їхні рештки?21 Тож помирися з ним, зроби угоду, і твоє щастя повернеться до тебе!22 Прийми з уст його науку. Вклади його слова собі до серця.23 Як до Всесильного ти звернешся покірно, як віддалиш несправедливість від намету твого,24 золото вважатимеш за порох, оте офірське - за рінь із ручаїв.25 Всесильний буде твоїм скарбом, брусками срібла у тебе!26 Тоді ти будеш радуватися Всесильним і підведеш обличчя твоє до Бога.27 Помолишся до нього, і він тебе почує, і ти виконаєш твої обітниці.28 Все, що задумаєш, тобі поталанить, і над дорогами твоїми засяє світло,29 бо він принизить того, хто несеться вгору, а смиренний очима буде в нього врятований.30 Безвинного він визволяє, ти чистотою рук твоїх спасешся.»