1 І продовжував Йов притчу свою, і сказав: 2 Живий Бог, Котрий позбавив [мене] суду, і Вседержитель, що згірчив душу мою,3 Що доки дихання моє ще в мені і дух Божий у ніздрях моїх,4 Не скажуть уста мої недоброго, і язик мій не вимовить неправди!5 Нехай заборонить Бог, щоб я визнав вас справедливими; аж доки не помру, не поступлюся своєю чистотою.6 Міцно я тримаю правду мою і не відпущу її; не дорікне мені серце моє упродовж усіх днів моїх.7 Нехай ворог мій буде, мов нечестивий, і той, що повстає на мене, як злочинець.8 Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли відкине Бог душу його?9 Чи зачує Бог волання його, коли впаде на нього лихо?10 Чи буде він тішитися Вседержителем і прикликати Бога постійно?11 Сповіщу вам, що в руці Божій; що у Вседержителя, не приховаю.12 Ось, усі ви й самі бачили; то для чого марнуєте стільки слів?13 Ось доля нечестивої людини, що нехтує законом від Бога, і спадок, котрого одержують від Вседержителя гнобителі.14 Якщо розмножаться сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом.15 Залишених по ньому смерть штовхне до гробу, і вдови їхні не будуть плакати.16 Якщо він накопичить гори срібла, мов пороху, і назбирає одежі, мов глини: 17 Тоді він наготує, а одягатися буде праведник, і срібло одержить собі на достаток безневинний.18 Він будує, як міль, дім свій, і, мов сторож, учиняє собі куреня.19 Лягає спати багатієм і таким не підведеться; розплющує очі свої, а він уже не такий.20 Сягнуть його страхіття, мовби води; і вночі забере потайки його буря.21 Підхопить його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього.22 Налетить на нього і не помилує, хоч би як він не силкувався уникнути руки Його.23 Сплеснуть за ним руками і посвищуть над ним із місця його.