1 Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.2 Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,4 а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.5 Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.6 ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.7 Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.8 Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.9 Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.10 Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.11 Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?13 Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.14 Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.15 Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.16 І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.17 З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.18 Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.19 Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.20 А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.23 Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.24 Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,25 тягар вітрів і міру води.26 Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.28 А людині сказав: Ось мудрість - це почитання Бога, а вміння - це удалятися від зла.