1 Так, у срібла є початкова жила, і в золота місце, [де його] очищають.2 Залізо беруть із землі; з каменя виплавляється мідь.3 [Людина] визначає межу пітьмі і уважно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.4 Роблять рудокопню у місцях, забутих ногою, спускаються углиб, зі світлом, висять [і] гойдаються далеко від людей.5 Земля, на котрій зростає хліб, у надрах побита, наче вогнем.6 Каміння її – місце сапфірів, і в ній – піщинки золота.7 Стежки [туди] не відає хижа птаха, і не бачило її око коршака;8 Не топтали її левенята, і не проходив там розлючений лев.9 На скалу кладе він руку свою, з корінням перекидає гори.10 У скелях пробиває ріки, і все коштовне бачить око його.11 Стримує потоки від переповнення, і приховане виносить на світло.12 Але де премудрість знаходять? І де місце розумові?13 Не відає людина ціни її, і вона немає місця на землі живих.14 Безодня каже: Не в мені вона; і море каже: Не в мене.15 Не дається вона за золото, і не можна її придбати за ціну срібла.16 Не поціновується вона золотом офірським, ані коштовним оніксом, ані сапфіром.17 Не зрівняється з нею золото і діамант, і не виміняєш її за посудини з чистого золота.18 А про корали і перлини навіть згадувати не варто, і надбання премудрости вартніше рубіну.19 Не зрівняється з нею топаз ефіопський, чистим золотом не поціновується вона;20 То звідки ж походить премудрість? І де місце розумові?21 Прихована вона від очей всього, що живе, і від птахів небесних утаємничена.22 Аваддон і смерть кажуть: Вухами нашими чули ми чутки про неї.23 Бог відає шляхи її, і Йому відоме місце її.24 Тому що Він обдивляється до рубежів землі і бачить усе під небом.25 Коли Він вітрам визначив вагу і виміряв воду за мірою,26 Коли призначав настанови дощеві і стежку для блискавки громової;27 Тоді Він бачив її і явив її; приготував її і ще випробував її.28 І сказав людині: Ось, страх Господній є премудрість, і відмова од злого – розум.