1 І говорив Еліуй дальше й казав:2 Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!3 Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.4 Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.5 Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.6 Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.7 Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,8 Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?9 Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.10 Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,11 Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.12 Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.13 Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?14 Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -15 Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.16 От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.17 Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?18 Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?19 Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.20 Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.21 Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.22 Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.23 Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.24 Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,25 Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,26 Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.27 За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,28 Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.29 Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік,30 Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.31 От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;32 А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.33 Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.34 Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:35 Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.36 Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.37 Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.