1 І говорив Елігу та й сказав:2 Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...