1 І продовжував Елігу, і сказав: 2 Чи вважаєш ти справедливим, що сказав: Я праведний перед Богом?3 Бо ти сказав: Яка перевага для мене? І яку вигоду матиму, якщо буду очищений від гріхів моїх?4 Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою: 5 Поглянь на небо і дивися; поглянь на хмарини, – вони вищі від тебе.6 Якщо ти грішиш, що ти учиняєш Йому? Якщо злочини твої множаться, що завдаєш ти Йому?7 Якщо ти будеш праведний, чим віддячиш Йому? Або що Він дістає від руки твоєї?8 Нечестя твоє ставиться до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського.9 Від безлічі гнобителів стогнуть пригноблені і від руки сильних волають.10 Але ніхто не каже: Де Бог, Творець твій, Котрий дає пісні вночі,11 Котрий навчає нас більше, аніж звірів земних, і напучує нас краще, аніж птахів небесних?12 Там вони волають, і Він не відповідає їм з причини гордощів недобрих людей.13 Але неправда, що Бог не чує, і Вседержитель не бачить цього.14 Хоч ти й сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, – і чекай на нього.15 Проте нині, тому що гнів Його не навідався до нього, і він не спізнав його у всій суворости.16 Тому Йов і розтулив легковажно уста свої і безтямно множить слова.