1 І від цього перелякалося моє серце і відірвалося від свого місця.2 Послухай чутку в гніві господньої люті, і повчання вийде з його уст.3 Під всім небом його початок, і його світло на крилах землі.4 За ним закричить голос, загримить в голосі своєї зухвалості, і не змінить їх, бо почує його голос.5 Загримить сильний своїм подивугідним голосом. Бо Він зробив великі речі, які ми не бачили,6 приказуючи снігові: Будь на землі. І бурний дощ його сили.7 Він закарбує руку кожної людини, щоб кожний чоловік взнав свою неміч.8 Звірі ввійшли під покриття, замовкли на ложі.9 З кімнат виходять клопоти а зі скель мороз.10 І від дихання сильного Він дасть мороз, провадить воду як лиш бажає.11 І вибраного покриває хмара, його світло розжене хмару.12 І він довколішні (хмари) розжене велінням на їхні діла. Все, що лиш їм заповість, це ним покладене на землі,13 чи на напімнення, чи на його землю, чи знайде його на милосердя.14 Послухай це, Йове. Стань, сприйми господню силу.15 Знаємо, що Бог поставив свої діла, зробивши світло з темряви.16 Він знає розподіл хмар, а падіння поганих надзвичайні.17 Твоя одіж тепла. Є тиша на землі.18 Чи скріпиш з ним на старинність (основи), вони сильні наче видіння литва.19 Тому повчи мене, що Йому скажемо. І ми перестанемо багато говорити.20 Чи при мені (є) книга чи став книжник, щоб вставши, я привів чоловіка до мовчання?21 А світло не є видиме всім, світліє в стариннім (небозводі), наче від нього на хмарах.22 З півночі хмара золотиста. Над цими велика слава і шана Вседержителя.23 І не знаходимо іншого подібного до Нього в силі. Він судить праведно, чи не думаєш, що Він слухає?24 Тому Його боятимуться люди, злякаються Його і мудрі серцем.