1 І через це тремтить серце моє і зсунулося з місця свого.2 Слухайте, слухайте голос Його, і грім, що виходить з уст Його.3 Під усім небом гуркіт його, і сяяння його аж до краю землі.4 За ним гримить голос; гримить Він голосом величчя Свого і не зупиняє Його, коли голос Його почутий.5 Дивовижно гримить Бог голосом Своїм, чинить діяння великі, для нас незбагненні.6 Бо снігові Він каже: Будь на землі; так само дрібний дощ і великий дощ під Його владою.7 Він ставить печать на руку кожної людини, щоб всі люди знали справу Його.8 Тоді звір утікає в сховища і залишається в своїх лігвищах.9 З півдня приходить буря, а від півночі холоднеча.10 Від подуву Божого утворюється лід, і поверхня води тужавіє.11 Він також виповнює вологою хмари, і хмарини розсівають світло Його.12 І вони рухаються за намірами Його, аби виконати те, що Він накаже їм на овиді обжитої землі.13 Він наказує їм рухатися або ж для покари, або з добрим заміром чи для милости.14 Зважай на це, Йове; стій і осягай чудові діяння Божі.15 Чи відаєш, як Бог володіє ними і наказує світлові сяяти із хмарини Своєї?16 Чи розумієш рівновагу хмарин, дивовижне діяння Найдосконалішого в знаннях?17 Чому нагрівається твоя одежа, коли Він заспокоює землю з півдня?18 Чи ти з Ним розпросторив небеса, тверді, мов лите дзеркало?19 Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.20 Чи буде повідано Йому, що я кажу? Чи сказав хтось, що мовлене доповідається Йому?21 Зараз не видно яскравого світла у хмарах; але прилине вітер і розжене їх.22 Ясна погода приходить з півночі, і довкола Бога страшна велич.23 Всемогутній! Ми не можемо осягнути Його розумом. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він [нікого] не пригнічує.24 А тому нехай у шанобі схиляються перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!