Йов 4

¹ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:² Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?³ Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,⁴ того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!⁵ А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...⁶ Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?⁸ Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:⁹ вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.¹¹ Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.¹² І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.¹³ у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,¹⁴ спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,¹⁵ і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...¹⁶ Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:¹⁷ Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?¹⁸ Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!¹⁹ Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!²⁰ Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...²¹ Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...