1 Чи ти його не побачив, ані не здивувався ти над сказаним (про нього)?2 Чи ти не побоявся, томущо воно приготовлене Мені? Бо хто є той, що Мені протиставиться?3 Чи хтось стане проти Мене і встоїться, чи не вся піднебесна моя?4 Не замовчу задля нього, і слово сили помулує рівного собі.5 Хто відкриє лице його одіння? А до складки його броні хто ввійде?6 Хто відкриє двері його лиця? Довкруги його зубів - страх.7 Його внутреності - мідяні щити, а його звязь наче камінь сміріт.8 Один до одного пристають, а дух не пройде крізь нього.9 Чоловік пристане до свого брата, вони держаться разом і не відділяться.10 Як пчихає він світиться світло, а його очі вигляд ранньої зорі.11 З його уст виходять горіючі світила і викидаються решітки огня.12 З його ніздрів виходить дим печі, що горить огнем угля.13 Його душа вугілля, а з його уст виходить полумінь.14 В його шиї замешкує сила, знищення перед ним біжить.15 Мязи його тіла зліпилися. Як зливає (хтось) на нього, він не порушиться.16 Серце його закріплене наче камінь, а стало наче непорушне ковадло.17 Як він повертається (це) страх чотироногим звірам, що скачуть на землі.18 Якщо його зустрінуть списи, нічого не зроблять вкинений спис і броня.19 Бо ж він вважає залізо за полову, а мідь за гниле дерево.20 Його не рушить мідяний лук, а він вважає того, що кидає каміння, за траву.21 Тростиною вважаються молоти, а він висміює махання огнем.22 Його лежанка - острі цвяхи, а все золото моря під ним наче глина без міри.23 Приводить до кипіння безодню наче мідь, він море вважає за посудину з мастю,24 а тартар безодні за полоненого. Він вважає безодню за прохід.25 На землі немає нікого подібного до нього, зробленого, щоб ним гралися мої ангели.26 Він бачить все високе, а сам є царем всого, що у водах.