1 І відповідав Йов Господові, і сказав: 2 Відаю, що Ти все можеш, і що наміра Твого не зупинити.3 Хто оцей, що затьмарює Провіщення Боже, нічогісінько не тямлячи? – Так я говорив про те, чого не розумів, про діяння пречудові для мене, котрих я не відав.4 Вислухай, [звертався я], і я говоритиму, і що буду запитувати в Тебе, розтлумач мені.5 Я чув про Тебе крайчиком вуха; а тепер мої очі бачать Тебе.6 А тому я зрікаюся сказаного і каюся у поросі і попелі.7 І сталося після того, як Господь виповів слова оті Йовові, сказав Господь Єліфазові теманянинові: Палає гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов.8 Тож візьміть собі семеро биків і семеро баранів, і підіть до служника Мого Йова, і принесіть за себе пожертву; і служник Мій Йов помолиться за вас, бо лише обличчя його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов.9 І пішли Єліфаз теманянин і шух'янин Білдад та нааматянин Цофар, і вчинили, як наказував їм Господь, – і Господь прийняв також і Йова.10 І повернув Господь втрати Йовові, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Йовові удвічі більше за те, що він мав передніше.11 Тоді прийшли до нього всі брати його, і всі сестри його, і всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і втішали його за все лихо, котре Господь навів на нього, і дали йому кожний по кеситі і по золотій обручці.12 І благословив Бог останні Йовові дні більше, аніж попередні; у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча віслючок.13 І було в нього семеро синів і три доньки.14 І назвав він ймення першій Єміма; ймення другій – Кеція, а ймення третій – Керен-Гаппух.15 І не було по всій землі таких вродливих жінок, як доньки Йова, і дав їм батько їхній спадок поміж братами їхніми.16 Потому всьому прожив Йов сто сорок літ, і бачив синів своїх і синів синових до четвертого коліна.17 І вмер Йов у поважних літах, насичений уповні днями.