1 Почавши ж, Йов каже: 2 Коби бо хтось поставив на вагу мою лють, а мої болі взяв би разом на мірило,3 і були б тяжчі від піску, що при березі. Але, як здається, мої слова погані.4 Бо в моїм тілі є господні стріли, яких лють випиває мою кров. Коли почну говорити, колять мене.5 Що ж бо? Чи без причини закричить дикий осел, але чи не тому, що шукає їжі? Чи ж і бик зареве голосом при яслах, коли має їжу?6 Чи їстиметься хліб без соли? Чи ж і є смак в пустих словах?7 Бо моя душа не може спинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.8 Бо коли б дано мені, і прийшло моє прохання, і мою надію дав би Господь.9 Господь, почавши, хай зранить мене, до кінця ж мене не вигубить.10 Хай буде ж для мене гробницею місто, в якому на мурах я скакав на ньому, не перестану. Бо я не переступив святих слів мого Бога.11 Яка бо моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що держиться моя душа?12 Чи моя сила - сила каміння? Чи моє тіло мідяне?13 Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.14 Відкинуло мене милосердя, а господня поміч знехтувала мною.15 Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля пройшли повз мене.16 Ті, що мене шанували, тепер напали на мене наче сніг, чи суцільний лід.17 Так як коли настала горяч, розтопились і не відомо чим було,18 так і я оставлений всіма, згинув я і став бездомним.19 Гляньте на дороги теманців, ви, що оточнюєте дороги Сабонців.20 І стидові підпадуть ті, що надіються на міста і маєтки.21 Отже і ви ж надійшли на мене без милосердя, наче перестрашилися, бачачи мою рану.22 Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,23 щоб спастися від ворогів, чи спастися з руки володарів?24 Повчіть мене, я ж мовчатиму. Якщо я в чомусь заблукав, скажіть мені.25 Але як видно, погані слова праведника, бо не у вас прошу сили.26 Ані ваше оскарження не спинить мої слова, бо ані не сприйму мову ваших слів.27 Бо ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.28 Тепер же поглянувши на ваші лиця, не скажу неправди.29 Сидіть же і хай не буде неправедности, і знову підіть з праведним.30 Бо немає неправди на моїм язику. Чи моє горло не розсуджує розумне?