1 Почавши ж Йов говорить: 2 По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?3 Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.4 Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?5 Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.6 Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.7 Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.8 Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.9 Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.10 Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.11 Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.12 Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?13 Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.14 Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?15 Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.16 Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.17 Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.18 Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.19 Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?20 Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.21 Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.22 Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,23 бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.24 Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?25 Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.26 І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?27 Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.28 Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.29 Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?30 Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,31 надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.32 Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.33 Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.34 Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,35 і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.