1 Благослови, душе моя, Господа! Господе! Боже мій! Ти дивовижно великий, Ти одягнений славою і величчю.2 Ти покриваєшся світлом, як завісою; розпросторюєш небо, мов шатро;3 Влаштовуєш над водами горішні палати Твої, вчиняєш хмарини Твоєю колісницею, простуєш на крилах вітру.4 Ти витворюєш ангелами Твоїми духів, служників Твоїх – вогонь палаючий.5 Ти поклав підмурки землі, не захитається вона повіки.6 Безоднею, немов шатами, покрив Ти її; понад горами стоять води.7 Від гніву Твого течуть вони; від голосу грому Твого квапливо втікають.8 Виходять на гори, сходять в долини, на місце, котре Ти заснував для них.9 Ти окреслив рубіж, котрого не перейдуть, і не повернуться знову, аби покрити землю.10 Ти послав джерела в долини, які поміж горами протікають,11 Усіх польових звірів напувають; дикі віслюки гамують спрагу свою.12 Біля них живуть птахи небесні; поміж гіллям співають.13 Ти напуваєш гори із світлиць Твоїх, плодами діянь Твоїх насичується земля.14 Ти вирощуєш траву для худоби і зелень – на користь людям, щоб вони отримували плід від землі.15 І вино, котре звеселює серце людини, і єлей, від котрого сяє лице її, і хліб, котрий зміцнює серце людини.16 Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, котрих Він посадив.17 На них гніздяться птахи; кипариси – оселя лелеці;18 Високі гори – притулок для кіз диких, скелі – для барсуків притулок.19 Він витворив місяця для [визначення] часу; сонце відає свій захід.20 Ти розпросторюєш темряву, і буває ніч, у пітьмі її блукають всі лісові звірі.21 Леви ричать за здобиччю і просять у Бога поживи собі.22 Сходить сонце, [і] вони збираються, і лягають у своїх лігвищах.23 Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.24 Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.25 Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.26 Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.27 Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.28 Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.29 Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.30 Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.31 Нехай же буде Господові слава, навіки; нехай радіє Господь діяннями Своїми!32 Погляне на землю, – і вона здригається; торкнеться гір, і вони в диму.33 Буду співати Господові упродовж мого життя, буду співати Богові моєму, доки житиму.34 Нехай буде приємна для Нього пісня моя; буду радіти Господом.35 Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконних нехай не буде ніколи. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя! Амінь!