1 Дякуйте Господові, бо Він щедрий, бо навіки милість Його.2 Хто оповість про всі великі діла Господні і повідає про всю славу Його!3 Блаженні, що пильнують суд і чинять правду о будь-якій порі.4 Згадай про мене, Господе, у приязні до народу Твого; відвідай мене порятунком Твоїм,5 Щоб мені бачити благополуччя вибраних Твоїх, радіти радістю Твоєю, хвалитися зі спадком Твоїм.6 Згрішили ми з батьками нашими, вчинили беззаконня, вчинили неправду.7 Батьки наші в Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам'ятали багато милостей Твоїх і збунтувалися біля моря, біля Червоного моря.8 Але Він урятував їх заради ймення Свого, щоб показати могутність Свою.9 Він заборонив морю Червоному, і воно висохло; і провів їх безоднями, як суходолом.10 І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.11 Води накрили ворогів їхніх, жодного з них не залишилося.12 І повірили вони словам Його, [і] заспівали похвалу Йому.13 [Але] невдовзі забули діяння Його, не діждалися Його волевиявлення;14 Захопилися похотями в пустелі і спокушали Бога в незаселеній.15 І Він виконав прохання їхнє, [але] послав виразку на душі їхні.16 І позаздрили у таборі Мойсеєві [та] Ааронові, святому Господньому.17 Розсілася земля і поглинула Датана, і накрила юрмище Авіронове.18 І спалахнув огонь у юрмищі їхньому, і полум'я спопелило лиходіїв.19 Виготовили теля біля Хориву і вклонилися виливаному ідолові.20 І проміняли славу свою на зображення бика, що жує траву.21 Забули Бога, Рятівника свого, що звершував визначне у Єгипті,22 Дивовижне у краю Хамовому, страшне над морем Червоним.23 І хотів понищити їх, якби Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у виломі, щоб відвернути гнів Його, щоб не понищив [їх]!24 І зреклися вони землі жаданої, не вірили слову Його.25 І ремствували в шатрах своїх, і нехтували голосом Господнім.26 І підніс Він руку Свою на них, щоб повалити їх у пустелі,27 Повалити насіння їхнє в народах і розпорошити їх по країнах.28 Вони приліпилися до Ваал-Пеора і їли пожертви мертвим.29 І дратували [Бога] вчинками своїми, і уразила їх виразка.30 І постав Пінхас, і звершив суд, – і зупинилася ураза.31 І [це] зараховано йому в праведність від роду й до роду навіки.32 І прогнівали [Бога] над водою Мериви, і Мойсей зазнав лиха через них.33 Бо вони завдали прикрости духові його, і він у гніві говорив устами своїми.34 Не винищили народів, про котрих сказав їм Господь.35 Але перемішалися з поганами і навчилися їхніх учинків.36 Служили ідолам їхнім, [котрі] були для них пасткою.37 І приносили синів своїх і доньок своїх у пожертву демонам.38 Проливали кров безневинну, кров синів своїх і доньок своїх, котрих приносили на пожертву ідолам Ханаанським, – і опоганилася земля кров'ю.39 Опоганювали себе вчинками своїми, і вчиняли блуд.40 І спалахнув гнів Господній на народ Його, і став Йому огидним спадок Його.41 І віддав їх в руки поганів, і ненависники їхні стали панувати над ними.42 Вороги їхні завдали їм утисків, і вони упокорювалися під рукою їхньою.43 Багато разів Він визволяв їх; а вони дратували [Його] упертістю своєю, і зазнавали приниження за беззаконня свої.44 Але Він зважав на скорботу їхню, коли чув волання їхнє.45 І згадував заповіта Свого з ними, і жалкував за вчинене за щедрою милістю Своєю.46 І пробуджував до них співчуття у всіх, хто полонив їх.47 Урятуй нас, Господе, Боже наш, і збери нас від народів, щоб прославляти святе ймення Твоє, хвалитися Твоєю славою.48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, од віку й до віку. І нехай скаже увесь народ: Амінь! Алілуя!