2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!