1 Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.2 Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.3 Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.4 Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,5 тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.6 Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.7 Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!