1 Диригентові хору. Учення синів Кораха.2 Боже, ми чули вухами своїми, батьки наші оповідали нам про діяння, котрі Ти вчинив за днів їхніх, за днів старожитніх.3 Ти рукою Твоєю винищив народи, а їх насадив; уразив племена і вигнав їх.4 Бо вони не мечем своїм надбали землю, і не їхня сила врятувала їх, але Твоя правиця, і Твоя сила, і світло присутности Твоєї; бо Ти був прихильним до них.5 Боже, Царю мій! Ти Той самий; даруй порятунок Якові.6 Тобою здолаємо ворогів наших; в ймення Твоє потопчемо ногами тих, що повстають супроти нас.7 Бо не на лука свого сподіваюся, і не меч мій урятує мене;8 Але Ти врятував нас од ворогів наших і посоромив ненависників наших,9 Ми Богом похвалимося щодня, а ймення Твоє будемо прославляти вічно.10 Але нині ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш із військом нашим.11 Ти схилив нас до втечі від ворога, і ненависники наші грабують нас.12 Ти віддав нас, мов овечок, на пожирання і розпорошив нас поміж народами.13 За безцінь Ти продав народ Твій і не збільшив ціни його.14 Віддав нас сусідам нашим на зневагу, на посміх і ганьбу тим, що [живуть] довкола нас.15 Ти вчинив нас приповісткою поміж народами, покивуванням голови поміж чужинцями.16 Переді мною щодня зневага моя, і сором покрив обличчя моє.17 Від голосу обмовника і наклепника, від позирків ворога і месника.18 Усе це прийшло на нас; але ми не забули Тебе і не порушували заповіту Твого.19 Не відступало назад серце наше, і ступні наші не збочили зі шляху Твого,20 Коли Ти карав нас в краю драконів і покрив нас смертною тінню.21 Якби ми забули ймення Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого,22 Чи не знав би про це Бог? Адже Він знає таємниці серця.23 Але за Тебе нас убивають щоденно, мають нас за овечок, [зрокованих] на загин,24 Прокинься, чому спиш, Господе! Пробудися, не покинь нас назавжди.25 Нащо утаємничуєш обличчя Своє, забуваєш скорботу нашу і пригноблення наше?26 Бо душа наша зневажена аж до пороху, а нутро наше сягнуло землі.27 Постань на допомогу нам і визволи нас заради милости Твоєї.