1 Напоумлення Асафа. Боже, чому Ти відкинув до кінця, (чому) розгнівався твій гнів на овець твоєї отари?2 Згадай твій збір, який Ти придбав від давна. Ти відкупив палицю твого насліддя, це гора Сіон, де Ти в ній поселився.3 Підніми твої руки на їхні гордощі до кінця, на те, що лукаво вчинив ворог в твоїх святих.4 І вихвалялися ті, що Тебе ненавидять, посеред твого празника, поклали знаки, свої знаки, і не пізнали.5 Наче до горішнього входу,6 наче в лісі дерев вирубали сокирами її двері, разом сікачем і каменообробним знаряддям її знищили.7 Спалили огнем твою святиню, опоганили до землі поселення твого імени.8 Сказали їхні кревні разом в їхньому серці: Ходіть і випалимо з землі всі божі празники.9 Ми не побачили наших знамен, вже немає пророка, і Він нас більше не пізнає.10 Доки, Боже, ворог погорджуватиме, ворог роздражнюватиме твоє імя до кінця?11 Чому Ти відвертаєш твою руку і твою правицю з посеред твого лона до кінця?12 А Бог наш цар з перед віку, зробив спасіння посеред землі.13 Ти скріпив море в твоїй силі, Ти в воді знищив голови зміїв.14 Ти розторощив голови змія, Ти дав його в їжу етіопським народам.15 Ти роздер джерела і потоки, Ти висушив ріки Ітама.16 Твій є день, і твоя є ніч, Ти зробив світіння і сонце.17 Ти створив всі околиці землі. Літо і весну, Ти їх зліпив.18 Згадай це. Ворог зневажив Господа, і безумний нарід роздразнив твоє імя.19 Не віддай звірам душу, що Тобі визнається, не забудь до кінця душі твоїх бідних.20 Поглянь на твій завіт, бо затемнені землі наповнилися беззаконними домами.21 Хай упокорений не повернеться засоромленим. Бідний і вбогий вихвалятимуть твоє імя.22 Встань, Боже, суди твій суд. Згадай твої зневаги від безумного цілий день.23 Не забудь голос тих, що моляться до Тебе. Гордість тих, що Тебе ненавидять, піднялася постійно до Тебе.