2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!