1 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на землі єгипетській, кажучи: 2 Місяць цей [нехай буде] у вас початком місяців; першим [нехай буде] він у вас поміж місяцями року.3 Скажіть усій громаді ізраїльтян: На десятий [день] цього місяця хай візьмуть собі кожний одне ягня по родинах; по ягняти на родину.4 А якщо родина така мала, що не [з'їсть] ягняти, то нехай візьме із сусідом своїм, найближчим до житла свого, за числом душ; у тій мірі, скільки кожний з'їсть, учинить розподіл ягняти.5 Ягня має бути у вас без вади, чоловічої статі, однорічне; візьміть його від овечок або ж від кіз.6 І нехай воно зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця; тоді нехай заколе його вся громада ізраїльська увечері.7 І нехай візьмуть од крови його і помастять на обидвох одвірках і на поперечині дверей у житлах, де будуть їсти його.8 Нехай з'їдять м'ясо його цієї ж ночі, спечене на вогні, з прісним хлібом і з гіркими [травами] нехай з'їдять його.9 Не їжте від нього недопеченого, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні, голову з ногами і нутрощами.10 Не лишайте від нього до ранку; а те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.11 А їжте його так: нехай будуть стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і посохи ваші в руках ваших, і їжте його квапливо; це – Пасха Господня.12 А Я цієї ночі пройду по землі єгипетській, і уражу всякого первістка на землі єгипетській від людини до скотини, і над усіма богами єгипетськими звершу суд, Я Господь.13 І буде у вас кров ознакою на оселях, де ви замешкали, і побачу кров, і пройду мимо вас, і не буде між вами моровиці згубної, коли буду уражати землю єгипетську.14 І хай буде вам цей день у пам'ятку, і святкуйте його як свято Господові, у [всіх] поколіннях ваших, [як] настанову вічну святкуйте його.15 Сім днів їжте прісний хліб, від найпершого дня знищіть квасне в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та буде знищена із середовища Ізраїля.16 І першого дня нехай буде у вас святе зібрання, і в сьомий день святе зібрання: жодної роботи не мусите робити у ті дні; лише їсти кожному, одне те можна чинити вам.17 Дотримуйтеся опрісноків, бо в цей день Я вивів громади ваші із землі єгипетської; і дотримуйтеся дня цього в родах ваших, як настанови вічної.18 Із чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб, до вечора двадцять першого дня того ж місяця.19 Сім днів не повинно бути закваски в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде з громади ізраїльтян, – чи то захожий, а чи місцевий мешканець землі тієї.20 Нічого квасного не їжте; на всякому місці вашого перебування їжте прісний хліб.21 І скликав Мойсей усіх старшин Ізраїля, і сказав їм: Виберіть і візьміть собі ягнят за родинами вашими і заколіть пасху.22 І візьміть пучок ісопу, і вмочіть у кров, котра в посудині, і намастіть поперечину і обидва одвірки дверей кров'ю, котра в посудині, а ви ніхто не виходьте за двері оселі своєї до ранку.23 І піде Господь уражати єгиптян, і побачить кров на поперечині і на обидвох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не допустить згубникові зайти в оселі ваші для ураження,24 Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх навіки.25 І коли прийдете на землю, котру Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.26 І коли скажуть вам діти ваші: `Що це за служіння?`27 Скажете: `Це – пасхальна пожертва Господові, який пройшов мимо осель синів Ізраїля у Єгипті, коли уражав єгиптян, і оселі наші порятував. І став народ на коліна і поклонився.28 І пішли сини Ізраїля, і вчинили, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, отак і вчинили.29 Опівночі Господь уразив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка фараонового, який сидів на престолі своєму, до пер вістка в'язня, що перебував у в'язниці, і все первісне із худоби.30 І підвівся фараон уночі сам і всі служники його, і увесь Єгипет, і зчинився великий лемент на землі єгипетській, тому що не було оселі, де не було б небіжчика.31 І прикликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі, і сказав: Збирайтеся, вийдіть з-посеред середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїля, і підіть, звершіть служіння Господові, як говорили ви.32 І дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили, і підіть, і благословіть мене.33 І квапили єгиптяни народ, щоб скорше виселити його із землі тієї, бо говорили вони: Ми всі помремо.34 І поніс народ тісто своє передніше, аніж воно скисло; квасина їхня, зав'язана в одежах їхніх, була на плечах їхніх.35 І вчинили сини Ізраїля за словом Мойсея, і брали в борг у єгиптян речі срібні і речі золоті, і одяг.36 А Господь дарував милість народові [Своєму] на очах єгиптян; і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.37 І рушили сини Ізраїля із Рамсесу до Суккот – близько шістсот тисяч піших чоловіків, окрім дітей.38 І багато мішаного народу вийшло з ними, і дрібна й велика худоба, череда вельми велика.39 І спекли вони з тіста, котре винесли із Єгипту, прісні коржі, бо воно ще не скисло, тому що їх вигнали з Єгипту і не могли зволікати, і навіть харчів не приготували з собою на дорогу.40 А прожили сини Ізраїля в Єгипті чотириста тридцять літ.41 І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня вийшло все ополчення Господнє із землі єгипетської вночі.42 Це - ніч дбання Господові за виведення їх із землі єгипетської; оця якраз ніч - дбання Господові у всіх синів Ізраїля в поколіннях їхніх.43 І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: Ось настанова про Пасху: жодний чужинець не повинен їсти її.44 А всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її.45 Поселенці і найманець не повинні їсти її.46 В одній оселі треба їсти її, не виносьте м'яса геть з оселі, і кісток її не трощіть.47 Вся громада Ізраїля повинна звершувати її.48 А якщо оселиться в тебе захожий чужинець, і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він почне звершувати її, і буде як місцевий мешканець землі, а жодний необрізаний не повинен їсти її.49 Один закон нехай буде і для місцевого мешканця і для зайшлого, що оселився між вами.50 І вчинили все сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, так і вчинили.51 Того ж самого дня Господь вивів синів Ізраїля із землі єгипетської за ополченнями їхніми.