1 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 2 Скажи синам Ізраїля, щоб вони завернули й отаборилися перед Пі-Гахіротом, між Мігдолом і поміж морем, перед Баал-Цефоном; навпроти нього отаборилися біля моря.3 І скаже фараон про синів Ізраїля: Вони заблукали на землі оцій, замкнула їх пустеля.4 А Я ожорсточу серце фараона і він буде гнатися за вами, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і спізнають єгиптяни, що Я – Господь. І вчинили так.5 І сповіщено було царю єгипетському, що народ утік, і виповнилося серце фараона і служників його супроти народу цього, і вони сказали: Що це ми учинили? Нащо відпускали ізраїльтян, щоб вони вийшли з підданства нашого?6 [Фараон] повелів запрягти колісницю свою, і народ свій узяв із собою.7 І взяв шістсот колісниць відбірних і всі колісниці єгипетські, і старшин над усіма ними.8 І ожорсточив Господь серце фараона, царя єгипетського, він погнався за синами Ізраїля; а сини Ізраїля йшли під рукою високою.9 І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх біля моря, де вони отаборилися, при Пі-Гахіроті перед Баал-Цефоном.10 Фараон наблизився, і сини Ізраїля озирнулися, і ось, єгиптяни женуться за ними; і вельми настрашилися і заголосили сини Ізраїля до Бога.11 І сказали Мойсеєві: Хіба бракує цвинтарів у Єгипті, що ти завів нас помирати в пустелю, вивівши нас із Єгипту?12 Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: `Залиши нас, ми будемо працювати в Єгипті?` Тому що ліпше бути нам рабами в єгиптян, аніж померти в пустелі.13 Та Мойсей сказав народові: Не лякайтеся, стійте, і побачите порятунок Господній, котрого Він сподіє вам нині; бо єгиптян, яких ви бачите нині, більше не побачите повіки.14 Господь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій.15 І сказав Господь Мойсеєві: Чого ти волаєш до Мене? Скажи синам Ізраїля, щоб вони рушали.16 А ти піднеси посоха свого і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїля серед моря суходолом.17 А Я ожорсточу серце єгиптян, і вони рушать слідом за вами. І покажу славу Мою на фараоні і на війську його, на колісницях його і на вершниках його.18 І спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.19 І рушив Ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльтян, і вже йшов позаду в них, рушив і стовп хмаровий від лиця їхнього і став позаду в них.20 І ввійшов у середину поміж табором єгипетським і між табором ізраїльтян, і був хмарою і мороком [для одних] і освітлював ніч [для інших], і не поближчали між собою упродовж ночі.21 І простягнув Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море дужим східним вітром тієї ночі, і вчинив море суходолом; і розступилася вода.22 І рушили сини Ізраїля через море суходолом; а вода їм стояла стіною праворуч і ліворуч.23 Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними в середину моря всі коні фараона, і колісниці його, і вершники його.24 І вранішньої варти глянув Господь на табір єгиптян крізь стовп вогненний і хмаровий, і вчинив замішання в таборі єгиптян,25 І поскидав колеса з колісниць їхніх, так що вони тягли їх заважко. І сказали єгиптяни: Утікаймо від лиця ізраїльтян, тому що Господь воює за них супроти єгиптян.26 І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою на море, і нехай ринуть води на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.27 І простягнув Мойсей руку свою на море, і під ранок вода повернулася на своє місце, а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так винищив Господь єгиптян серед моря.28 І повернулася вода і покрила колісниці і вершників цього війська фараонового, які ввійшли за ними в море; не лишилося жодного із них.29 А сини Ізраїлеві пройшли суходолом серед моря; вода [стояла] їм стіною по праву руку і по ліву руку.30 І визволив Господь того дня ізраїльтян від рук єгиптян; і побачили ізраїльтяни єгиптян мертвими на березі моря.31 І побачили ізраїльтяни діяння, котре вчинив Господь над єгиптянами, і настрашився народ Господа, і повірив Господові і Мойсеєві, служникові його. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господові пісню оцю, і говорили: