1 Заспіваймо Господеві, бо славно прославився. Коня і вершника скинув у море.2 Помічником і покровителем став мені на спасіння. Цей мій Бог, і прославлю його, Бог мого батька, і піднесу його.3 Господь, що нищить війни, Господь імя йому.4 Колісниці Фараона і його силу Він вкинув у море, вибраних вершників, тристатів Він потопив в червоному морі.5 Морем покрив їх, потонули в глибині як камінь.6 Твоя правиця, Господи, прославилася в силі; твоя права рука, Господи, знищила ворогів,7 і величчю твоєї слави Ти розгромив противників. Ти післав твій гнів, і він їх пожер, як тростину,8 і від духа твого гніву розступилася вода. Згусли води наче стіна, згусли хвилі посеред моря.9 Сказав ворог: Пігнавшись, наздожену, розділю здобич, наповню мою душу, зарубаю моїм мечем, пануватиме моя рука.10 Ти післав твій дух, покрило їх море; потонули наче олово у глибокій воді.11 Хто подібний до Тебе між богами, Господи? Хто подібний до тебе, прославлений у святих, подивугідний у славі, Ти, що твориш чуда?12 Простягнув Ти правицю твою, пожерла їх земля.13 Попровадив Ти твоєю справедливістю цей твій нарід, якого Ти викупив, покликав Ти твоєю силою до твого святого помешкання.14 Почули народи і розгнівалися. Болі охопили тих, що живуть у Филистимі.15 Тоді поспішилися володарі Едому, і проводирі Моавітів, охопило їх тремтіння. Розтанули всі, що живуть у Ханаані.16 Хай найде на них страх і тремтіння. Від величі твоєї руки хай закаменіють, доки не перейде твій нарід, Господи, доки не перейде цей твій нарід, якого придбав Ти.17 Ввівши, насади їх в горі твого насліддя, в твому приготованому помешканню, яке ти зробив, Господи; у святині, Господи, яку приготовили твої руки.18 Господь царює на віки, і на віки, і ще.19 Бо ввійшов кінь Фараона з колісницями і вершниками в море, і навів на них Господь морську воду. Сини ж Ізраїля пішли по суші посеред моря.20 Взяла ж пророчиця Маріям, сестра Аарона, тимпан в свою руку, і вийшли всі жінки за нею з тимпанами і танцями.21 Попровадила ж їх Маріям, кажучи: Заспіваймо Господеві, бо славно прославився. Коня і вершника скинув в море.22 Повів же Мойсей Ізраїльських синів від Червогого моря і попровадив їх у пустиню Сур. І ходили три дні в пустині і не знаходили води до пиття.23 Прийшли ж до Мерри, і не могли пити з Мерри, бо була гіркою. Тому прозвано імя того місця: Гіркота.24 І нарікав нарід на Мойсея, кажучи: Що питимемо?25 Закликав же Мойсей до Господа. І показав йому Господь дерево, і він вкинув його у воду, і посолодшала вода. Там дав йому оправдання і суди, і там його випробував.26 І сказав: Якщо слухаючи послухаєшся голосу твого Господа Бога, і творитимеш те, що миле перед ним, і сприймеш його заповіді, і збережеш всі його оправдання, не наведу на тебе усі хвороби, які Я навів на єгиптян. Бо Я є Господь, що тебе оздоровляє.27 І пішли до Еліму, і було там дванадцять джерел води і сімдесять дерев пальмових. Отаборилися ж там при воді.