1 Притчі Соломонові. Син мудрий тішить батька, а син недолугий – гіркота для його матері.2 Не приносять користі скарби неправедні, а правда визволяє від смерти.3 Не допустить Господь голодувати душі праведного, а жадливість лиходіїв відкине геть.4 Ледача рука вчиняє бідним, а рука ревних збагачує.5 Хто влітку збирає, – син розумний, а сонний на жнивах – син непутящий.6 Благословення на голові праведника, а вуста лиходіїв прикриє насильство.7 Пам'ять праведника буде благословенною, а ім'я лиходіїв змерзіє.8 Мудрий серцем приймає заповіді, а безглуздий устами спіткнеться.9 Хто чесно ходить, той ходить у безпеці; а хто збочує зі шляху свого, той буде покараний.10 Хто моргає очима, той завдає прикрости, а безглуздий устами спіткнеться.11 Уста праведника – джерело життя, – а вуста безбожних прикриє насильство.12 Ненависть збуджує розбрат, але любов покриває всі гріхи.13 На вустах розумного є мудрість, а на спині безглуздого – різка.14 Мудрі пильнують знання, а вуста безглуздого – близька загибель.15 Майно багатого – міцне місто його, а біда для бідних – убогість їхня.16 Праця праведного – на життя, а успіх лиходія – на гріх.17 Хто береже повчання, той на шляху до життя; а той, що відкидає викриття, – блукає.18 Хто приховує ненависть, у того вуста лукаві; і хто розголошує наклепи, – той невіглас.19 У багатослів'ї не обминути гріха, а хто гамує вуста свої, – розумний.20 Добірне срібло – язик праведного, а серце лиходіїв – невігластво.21 Уста праведного пасуть багатьох, а нездари помирають від браку розуму.22 Благословення Господнє – воно збагачує, і печалі з собою не приносить.23 Для безглуздого злочин, мов забавка, а людині розумній властива мудрість.24 Чого боїться лиходій, те й запопаде його, а бажання праведників справдиться.25 Як прогримкоче буря, [то] вже немає лиходія; а праведник – на вічних підвалинах.26 Як оцет для зубів, і дим для очей, те саме ледачий для тих, хто посилає його.27 Страх Господній примножує дні, а роки лиходіїв знетриваліють.28 Надія праведників – радість, а сподівання лиходіїв загине.29 Шлях Господній – скеля для праведного, і страх для лиходіїв, що чинять злочини.30 Праведник повік не захитається, а лиходії не триватимуть на землі.31 Уста праведника джерелять мудрість, а язик недобрий буде відтятий.32 Уста праведного відають добро, а вуста лиходіїв – розпусту.