1 Мудрий син любить науку, насмішник не слухає напоумлення.2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; жадання зрадників - насильство.3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; душа ж трудящих насититься.5 Праведник слова брехливі ненавидить, а злий поводиться безсоромно й ганебно.6 Безвинного в путях пильнує правда; грішника губить злоба.7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.8 Викуп життя людини - її багатство; бідний же загроженим не почувається.9 Світло праведних звеселить, а свічка злих погасне.10 Гордість доводить до сварки, а мудрість із тими, хто слухає пораду.11 Майно, швидко нажите, пропадає; а хто збирає поволі, той багатіє.12 Відсунута надія - мука серця; а здійснене бажання - дерево життя.13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.14 Наука мудрого - джерело життя, щоб спастися від сітей смерти.15 Добрий розум приносить ласку, дорога ж віроломних шорстка.16 Кожен розумний чинить розважно, а дурний виставляє дурноту напоказ.17 Злий посланець у біду кидає, а вірний вістун лікує.18 Злидні та сором, хто науку відкидає; а хто приймає напоумлення, той у пошані.19 Як здійсниться бажання, душа радіє; від зла відвертатись - то для дурних осоружно.20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.21 Грішних переслідує нещастя, а добро - нагорода праведним.22 Добрий свою спадщину онукам залишає, а майно грішника для праведника бережеться.23 Цілина бідних родить багато збіжжя; за браком правосуддя не один гине.24 Хто щадить різки, ненавидить сина; хто ж його любить, той завчасу карає.25 Праведний їсть собі досхочу, а живіт злих терпітиме нестачу.