1 Серцю [людини] належать заміри, але від Господа відповідь на язику.2 Усі шляхи людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.3 Запроси Господа у всі заміри твої, і задуми твої справдяться.4 Усе вчиняв Господь заради Себе і навіть лиходія [пильнує] на день лиха.5 Мерзота перед Господом кожний зарозумілий серцем; можна поручитися, що він не залишиться без покари.6 Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить од злого.7 Коли Господові до вподоби шляхи людини, Він ворогів її умиротворює з нею.8 Краще невелике з правдою, аніж багато набутків з неправдою.9 Серце людини обмірковує шлях свій, але Господь спрямовує ходу її.10 В устах царя – слово натхнення; вуста його не повинні грішити на суді.11 Вагівниця і її шальки від Господа; від Нього ж – усі важки в торбині.12 Мерзота для царів – справа злочинна, тому що правдою потверджується престол.13 Приємні цареві уста праведні, і того, хто виповідає істину, він любить.14 Царський гнів – вісник смерти; але мудрий чоловік злагіднить його.15 У ясному погляді царя – життя, і добра воля його, – наче хмарина з пізнім дощем.16 Набагато вартніша від золота надбана мудрість, а надбаний розум вартніший від найдобірнішого срібла.17 Шлях праведних – ухилятися від зла: той оберігає душу свою, хто пильнує шлях свій.18 Загибелі передує гординя, а падінню – пихатість.19 Краще бути сумирним духом із покірними, аніж ділити здобич із гордими.20 Хто влагоджує справу розумно, той знайде успіх, і хто сподівається на Господа, той блаженний.21 Мудрий серцем назветься розважливим, і приємна мова уст сприятиме навчанню.22 Розум для тих, що мають його, – джерело життя, а ученість безглуздого – глупота.23 Серце мудрого вчиняє язика його мудрим і примножує знання в устах його.24 Приємна мова – щільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.25 Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними, але завершення їхнє – торованка до смерти.26 Трудівник працює для себе, тому що змушує його [до того] рот його.27 Чоловік лукавий заміряється вчинити лихе, і на вустах його, наче вогонь спопеляючий.28 Чоловік підступний сіє розбрат, а обмовник розлучає друзів.29 Недобра людина зводить ближнього свого і веде його на шлях недобрий.30 Примружує очі свої, щоб вигадати підступ; прикушує собі губи і вчиняє злочина.31 Вінець слави – сивина, котра перебуває на шляху правди.32 У кого тривке терпіння, той вартніший від хороброго, а той, що володіє собою, [вартніший] від завойовника міста.33 У полу кидають жереба, але від Господа залежить його вирок.