1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, - з братами він розділить спадщину.3 Як горно срібло, а вогонь золото, так Господь випробовує серце.4 Злочинець уважний на згубну мову, а брехун прислухається до лукавого язика.5 Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; і хто нещастю радий, той не уникне кари.6 Вінець старих людей - сини синів; слава ж дітей - їхні батьки.7 Не личить дурневі наказуюча мова, тим менше князеві - уста брехливі.8 Гостинець - самоцвіт для того, хто його має: куди б не обернувсь він, матиме щастя.9 Хто провину покриває - той любови шукає; хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.10 Більше картання проймає розумного, аніж дурного сто ударів.11 Лихий шукає тільки заколоту, тож на нього посланий буде жорстокий ангел.12 Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, аніж на дурня, коли він шаліє.13 Хто за добро злом платить, від хати того зло не відійде.14 Почати сварку - немов випустити воду: покинь спір, заки зчиниться сварка.15 І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, обидва вони огидні Господеві.16 Навіщо гроші в руках дурня? Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.17 Друг любить протягом усього часу; він братом буде, коли спаде нещастя.18 Не має глузду той, хто зобов'язується і дає запоруку перед ближнім.19 Хто любить рани, той любить сварку; а хто нахабний, той занепаду шукає.20 Підступне серце добра не знаходить; язик лукавий у біду потрапляє.21 Хто народжує дурня - собі на журбу народжує; тим то батько дурного радощів не знає.22 Веселе серце - ліки добрі; а дух прибитий висушує й кості.23 Гостинці з пазухи бере безбожний, щоб скривити стежки правосуддя.24 Мудрість у розумного перед очима, дурного ж очі на край землі несуться.25 Безумний син своєму батькові досада, і гіркота тій, що його вродила.26 Карати справедливого не добре, як і бити благородного за правоту.27 Хто в словах здержливий, той має знання, і розумний той, у кого кров холодна.28 І дурень, як мовчить, здається мудрим, і розважливим, як стулить губи.