1 Чоловік, що бажає відлучитися від друзів, шукає причини, а завжди буде погордженим.2 Мудрости не потребує той, в кого брак розуму, бо радше водиться безумністю.3 Коли безбожний прийде в глибину зла нехтує, а на нього находить непошана і погорда.4 Слово - глибока вода в серці чоловіка, ріка, що википає, і джерело життя.5 Не добре чудуватися лицем безбожних, ані не є праведно зводити праведного на суді.6 Губи безумного провадять його до зла, а його уста накликають смертельну сміливість.7 Уста безумного є його знищенням, а його губи засідка для його душі.8 Страх лінивих скидає вділ, а душі мужів-жінок голодуватимуть.9 Хто себе не оздоровляє в своїх ділах є братом тих, що його замучують.10 Господне імя у величности сили, а ті праведні, що до нього прибігають, будуть піднесені вгору.11 Маєток богатого чоловіка - сильне місто, а її велика слава кидає тінь.12 Перед знищенням серце чоловіка піднімається вгору, і перед славою упокоряється.13 Як хто відповідає словом раніше ніж послухати, це йому встид і погорда.14 Розумний слуга утихомирює гнів чоловіка. Малодушного ж чоловіка хто стерпить?15 Серце розумного здобуває сприймання, а уха мудрих шукають зрозуміння.16 Дар людини побільшує її і з володарями її садить.17 Праведний є своїм оскаржувачем на початку мови. Коли ж нападе противник, він оскаржується.18 Насліддя спиняє сварку, а між владами ставить границю.19 Коли брат помагає братові (вони) наче сильне і високе місто, а кріпкі наче оснований царський дім.20 З плодів уст чоловік наповняє свій живіт, а від плодів своїх губ насититься.21 Смерть і життя в руці язика, а хто над ним панує їстиме його плоди.22 Хто знайшов добру жінку, знайшов ласки, а від Бога одержав радість. Хто викидає добру жінку, викидає добро, а хто держить розпусну дурний і безбожний. Безумність чоловіка нищить його дороги, а він Бога винуватить своїм серцем.