1 Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою,2 і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий.3 На ласощі його не надься: то оманлива страва.4 В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього.5 Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.6 Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься,7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” - він тобі скаже, та його серце не з тобою.8 Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш.9 Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх.10 Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські,11 бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе.12 Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки.13 Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою.14 Ти битимеш його різкою - і врятуєш його душу від Шеолу.15 Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти,16 і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі.17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно,18 бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна.19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву).20 Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом,21 бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи.22 Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька.23 Придбай правду й не продавай її, - мудрість, навчання й розум.24 Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти.25 Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила.26 Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують,27 бо блудниця - то глибока яма, вузька криниця - чужинка.28 Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить.29 У кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні?30 У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче.31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється.32 Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка.33 Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити;34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі.35 “Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!”