1 Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.2 Як много праведних, - люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.3 Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.4 Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її.5 Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.6 В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь.7 Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.8 Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.9 Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.10 Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.12 Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.13 І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.15 Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.16 Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.18 Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.19 Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.21 Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.22 Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.23 Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.24 Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє.25 Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.26 Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь.27 Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.