1 Добре ім'я – краще дорогої оливи, і день смерти – дня народження.2 Краще ходити в дім плачу за померлим, аніж ходити в дім бенкету, бо такий кінець кожної людини, і живий прикладе [оце] до свого серця.3 Смуток кращий від сміху; тому що в печалі лиця серце стає добрим.4 Серце мудрих – у домі плачу; а серце нерозумних – у домі веселощів.5 Краще слухати звинувачення від мудрого, аніж слухати пісні глупаків.6 Тому що сміх недолугих те саме, що потріскування тернового хворосту під казаном. І оце – марнота!7 Пригнічуючи інших, мудрий стає безглуздим, і дарунки псують серце.8 Кінець справі кращий, аніж початок її, а терплячий важить більше, аніж зарозумілий.9 Не поспішай своїм духом на гнів; тому що гнів гніздиться в серці безглуздих.10 Не кажи: Чого це передніші дні були вдатніші від нинішніх? Тому що не від мудрости запитуєш ти про це.11 Гарна мудрість зі спадком, особливо для тих, що бачать сонце: 12 Тому що під захистом мудрости [те саме], що й під захистом срібла; але перевага пізнання [в тому], що мудрість дає життя володареві її.13 Дивися на діяння Боже: тому що хто може випростати те, що Він учинив кривим?14 За днів благополуччя користуйся добром, а за днів лиха будь розважливим; те і те учинив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати супроти Нього.15 Усього надивився я за дні мої марнотні: праведник гине у праведності своїй, лиходій живе довго в безчесті своєму.16 Не будь занадто суворим і не виставляй себе мудрим над міру: нащо тобі нищити себе?17 Не віддавайся гріхові і не будь безглуздим; нащо тобі помирати не свого часу?18 Гаразд, якщо ти триматимешся одного і другого з рук не випустиш; бо хто боїться Бога, той уникне того й того.19 Мудрість чинить мудрого сильнішим від десяти володарів, котрі у місті.20 Немає людини праведної на землі, котра чинила б добро і не грішила при усьому.21 Тому не на кожне слово, котре мовлять, зважай, щоб ти не почув раба твого, коли він обмовляє тебе.22 Бо серце твоє знає чимало випадків, коли ти й сам озвався лихим словом про інших.23 Усе це випробував я мудрістю; і сказав: Буду я мудрим; але мудрість задалеко від мене.24 Далеко те, що було, і глибоке-глибоке; хто осягне його?25 Навернувся я серцем своїм до того, щоб дізнатися, дослідити і знайти мудрість та розум, і спізнати облудність глупоти, невігластва і безуму.26 І пізнав я, що гіркіша від смерти жінка, тому що вона – сіть, а серце її – тенета, руки її – кайдани; живий перед Богом врятується від неї, а грішника вона впіймає.27 Ось це знайшов я, сказав Екклезіяст, випробовуючи одне за одним.28 Чого іще шукала моя душа, і я не знайшов? Чоловіка одного із тисячі я знайшов, а жінки поміж усіма ними не знайшов.29 Тільки оце я знайшов, що Бог витворив людину праведною, а вона вдалася до численних помислів.