1 Слово пророче про Моава: «Так, тієї ночі, як збурено Ар, Моав загинув. Так! Тієї ночі, як зруйновано Кір, Моав загинув.2 Дочка Дівону виходить плакати на узвишшя, над Невом і Медвою Моав ридає. Усі голови оголені, всі бороди обтяті.3 По вулицях люди у веретах, на дахах та на майданах усі ридають, у сльозах потопають.4 Хешбон й Елале голосять; крик їхній аж до Ягацу чути. Ось чому в Моава дрижать крижі, душа трясеться в ньому.5 Серце в Моава стогне; з нього втікають аж до Цоару. Так! На Лухіт-схил, плачучи, сходять, на Хоронаїм-дорозі зняли крик розпачливий.6 Бо висохли в Німрімі води, трава ізсохла, билля зникло, і зелені немає.7 Тому вони запаси роблять, добутки свої переносять поза потік Вербовий.8 Крик обійшов усю Моавську землю; до Еглаїму чути його голосіння, до Бер-Еліму чути його плач.9 Бо вода в Дімоні взялася кров'ю; бо я наведу на Дімон нове лихо, лева на тих, які з Моава повтікали, і на тих, що у краю зостались.»