1 Горе тобі, спустошувачу, котрого не спустошували, і грабіжнику, котрого не грабували. Коли скінчиш спустошувати, спустошений будеш [також і] ти; коли скінчиш грабіжництво, пограбують і тебе.2 Господе! Помилуй нас, на Тебе сподіваємося ми; будь нашим раменом з досвітку і порятунком нашим у час тіснот.3 Від грізного голосу [Твого] утікатимуть народи; коли постанеш, розпорошаться племена.4 І будуть збирати здобич вашу, як збирають гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.5 Високий Господь, що на височині живе; Він виповнить Сіон судом і правдою.6 І будуть у безпеці дні твої, щедрота спасіння, мудрости і ведення; страх Господній буде скарбом твоїм.7 Ось, дужаки їхні кричать на вулицях, провісники миру гірко плачуть.8 Спорожніли шляхи; не видно мандрівників; він зламав угоду, зруйнував місто – і зневажив людей.9 Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів'яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.10 Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.11 Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.12 І будуть народи, [мовби] вапно, що горить, [мов] зрубане терня, будуть спалені у вогні.13 Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.14 Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум'я?15 Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.16 Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.17 Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.18 Серце твоє буде [лише] пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував [данину]? Де той, що оглядав вежі?19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.20 Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.21 Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.22 Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.23 Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.24 І жодний з мешканців не скаже: Я хворий; і народові, що мешкає там, будуть прощені гріхи.