1 Сталося ж, що в тому часі захворів Езекія аж до смерти. І прийшов до нього пророк Ісая син Амоса і сказав до нього: Так говорить Господь: Заповідж про твій дім, бо ти вмираєш і не житимеш.2 І Езекія відвернув своє лице до стіни і помолився до Господа,3 кажучи: Згадай, Господи, як я ходив перед Тобою в правді праведним серцем і я зробив вгодне перед Тобою. І заплакав Езекія великим плачем.4 І було господне слово до Ісаї, кажучи: 5 Іди й скажи Езекії: Так говорить Господь Бог Давида твого батька: Я почув голос твоєї молитви і Я побачив твої слези. Ось додаю до твого часу пятнадвять літ.6 І спасу тебе з руки царя ассирійців і обороню це місто.7 Це ж тобі знак від Господа, що Бог зробить це слово.8 Тінь ступенів, яке пройшло сонце, десять ступенів дому твого батька, поверну сонце на десять ступенів. І сонце пішло взад на десять ступенів, які пройшла тінь.9 Молитва Езекії царя Юдеї, коли він захворів і встав від своєї хвороби.10 Я сказав: На висоті моїх днів в брамах аду оставлю осталі літа.11 Я сказав: Більше не побачу спасіння Бога на землі, більше не побачу людини12 з мого роду. Я оставив остале мого життя. Вийшло воно і відійшло від мене, так як той, що згортає шатро, після того як поставив, мій дух був в мені як основа ткача, який наближається, щоб відтяти. В тому дні я був переданий13 аж до ранку як левові. Так він розбив мої кості, бо від дня аж до ночі я був переданий.14 Як ластівка, так закричу, і як голубка, так повчуся. Бо очі мої перестали глядіти на висоту неба до Господа, Який мене визволив15 і забрав біль моєї душі.16 Господи, про це Тобі сповіщено, і Ти підняв мій подих і потішившись я ожив.17 Бо Ти підняв мою душу, щоб не згинула, і відкинув від мене всі мої гріхи.18 Бо Тебе не похвалять ті, що в аді, ані мертві Тебе не поблагословлять, ані не надіятимуться ті, що в аді, на твоє милосердя.19 Ті, що живуть, Тебе поблагословлять так як і я. Від нині бо зроблю дітей, які сповістять твою праведність,20 Господи мого спасіння. І не спочину благословляючи Тебе з псалтирем всі дні мого життя перед домом Бога.21 І сказав Ісая до Езекії: Візьми клапоть фіґів і розітри і наліпи і будеш здоровим.22 І сказав Езекія: Це знак, що я ввійду до дому Господа Бога.