1 Хто цей, що прийшов з Едома, червоність одежі з Восора, він гарний в одежі сили з силою? Я говорю праведність і суд спасіння.2 Чому твоя одіж червона і твоє убрання як з витисненого току?3 Повне витисненого? І з народів немає зі мною чоловіка, і я їх потоптав в гніві і я їх потоптав як землю, і звів їхню кров до землі.4 Бо на них прийшов день віддачі, і є рік викупу.5 І я поглянув, і немає помічника. І я подумав і немає помічника. І їх визволило моє рамено, і настав мій гнів.6 І я їх потоптав моїм гнівом і я звів їхню кров до землі.7 Я згадав господне милосердя, господні доброти в усіх, якими Господь нам віддасть. Господь добрий суддя для дому Ізраїля, Він наводить на нас за своїм милосердям і за множеством своєї праведности.8 І Він сказав: Чи не нарід мій, діти не будуть непослушні? І став їм на спасіння9 з усякого клопоту. Не старець, ані післанець, але сам Господь їх спас, томущо полюбив їх і щадив їх. Він їх визволив і взяв їх і підняв їх всі дні віку.10 А вони не послухалися і розгнівили його святий дух. І Він повернувся їм на ворожнечу, і Він воював проти нього.11 І Він згадав вічні дні, що вивів з землі пастиря овець. Де є той, хто поставив в них святого духа?12 Хто повів правицею Мойсея, рамено його слави? Заволодів над водою перед його лицем, щоб зробити йому вічне імя.13 Повів їх через безодню як коня через пустиню, і не були струджені,14 і як скотину через рівнину. Зійшов дух від Господа і провів їх. Так Ти повів твій нарід, щоб зробити собі славне імя.15 Повернися з неба і поглянь з твого святого дому і слави. Де є твоя ревність і твоя сила? Де є множество твого милосердя і твоїх щедростей, що Ти здержався від нас?16 Бо Ти наш батько, бо Авраам нас не пізнав, й Ізраїль нас не пізнав, але Ти, Господи, наш батько. Визволи нас, від початку на нас є твоє імя.17 Чому Ти дав нам заблукати, Господи, з твоєї дороги, твердими вчинив наші серця, щоб ми Тебе не боялися? Повернися задля твоїх рабів задля племен твого насліддя,18 щоб ми унаслідили мало твоєї святої гори, наші вороги потоптали твою святиню.19 Ми стали як на початку, коли Ти не володів нами, ані не названо на нас твоє імя.20 Якщо відкриєш небо, від Тебе тремтіння охопить гори, і вони розтають,