1 В часі тому, говорить Господь, винесуть кості царів Юди і кості їхніх володарів і кості священиків і кості пророків і кості тих, що живуть в Єрусалимі з їхніх гробниць,2 і викладуть їх перед сонцем і перед місяцем і перед всіма звіздами і перед всім небесним військом, яких вони полюбили, і яким вони послужили, і за якими вони пішли за ними, і яких держалися, і яким поклонилися. Не будуть оплакані, ані не будуть поховані і будуть на приклад на лиці землі,3 бо вони вибрали смерть радше ніж життя, і всім осталим, що осталися з того роду, на всякому місці куди лиш їх вижену туди.4 Бо так говорить Господь: Чи той, хто паде, не встає? Чи той, хто відвертається, не повернеться?5 Чому відвернувся мій нарід безсоромним відверненням і вони скріпилися у їхній постанові і не забажали повернутися?6 Сприйміть і послухайте. Чи не так скажуть: Немає чоловіка, що кається у своїй злобі, кажучи: Що я вчинив? Спинився бігун від свого бігу як спочений кінь у своїм іржанні,7 і лелека на небі пізнала свій час, голуб і ластівка, молодий воробець стерегли часи їхніх приходів, а мій нарід не пізнав господних присудів.8 Як говорите, що: Ми мудрі, і з нами є господний закон? На даремно була погана тростина в писарів.9 Мудрі завстидалися і злякалися і були схоплені, бо знехтували господним словом. Яка в них мудрість?10 Через це дам їхніх жінок іншим і їхні поля тим, що успадковують,11 12 13 і зберуть їхній врожай, говорить Господь. Немає винограду на винограді, і немає фіґів на фіґах, і листя облетіло.14 Чому ми сидимо? Зберіться і ввійдемо до сильних міст і будьмо відкиненими, бо Бог нас відкинув і напоїв нас водою жовчі, бо ми згрішили перед Ним.15 Ми зібралися на мир, і не було добра, на час лікування, і ось біда.16 З Дану почуємо голос його метких коней, від голосу їзди іржання його коней здригнулася вся земля. І прийде і пожере землю і її повноту, місто і тих, що в ньому живуть.17 Томущо ось Я висилаю на вас зміїв, що вбивають, яким немає заклинання, і покусають вас.18 Вони невилічимі з болем вашого серця, що відходить.19 Ось голос дочки мого народу з землі здалека: Чи Господь не є в Сіоні? Чи цар не є там? Чому мене розгнівили своїми різьбленими і чужими марнотами?20 Пройшло літо, минули жнива, і ми не спаслися.21 Я почорнів через побиття дочки мого народу. Труднощі мене здолали, болі як в тої, що родить.22 Чи немає масті в Ґалааді, чи там немає лікаря? Чому не прийшло оздоровлення дочки мого народу?23 Хто дасть моїй голові воду і моїм очам джерело сліз, і оплакуватиму мій нарід в день і вночі, побитих дочки мого народу?