1 Засурміть у ріг на Сіоні і бийте на сполох на святій горі Моїй; нехай тремтять всі мешканці землі, бо надходить день Господній, бо він близько2 День пітьми і мороку, день похмурий і в тумані: наче вранішня зоря, розпросторюється по горах народ численний і міцний, якого не бувало од віку, і після того не буде від роду й до роду.3 Перед ним пожирає вогонь, а за ним випалює полум'я; перед ним земля, як Еденський сад, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього.4 Вигляд його, як вигляд коней, і мчать вони, наче вершники;5 Мчать по вершинах гір, неначе з гуркотом колісниць, немов би з потрісками вогняного полум'я, що пожирає солому, як міцний народ, вишикуваний на битву.6 Побачать його – і затремтять народи, у всіх збліднуть обличчя.7 Неначе лицарі біжать вони, і наче хоробрі вояки вилазять на мура, і кожний простує своєю дорогою і не збочує зі шляхів своїх.8 Не штовхають один одного, кожний прямує своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими.9 Бігають містом, підіймаються на мури, залазять на будинки, входять через вікна, мов злодій.10 Перед ними потрясеться земля, захитається небо, сонце і місяць потьмаряться і зорі утратять своє світло.11 І Господь озветься голосом Своїм перед військом Своїм, бо вельми численні полки Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і вельми страшний, і хто витримає його?12 Але й нині іще говорить Господь: Наверніться до Мене всім серцем своїм у пості, плачте в риданнях.13 Роздирайте серця ваші, а не одежу вашу, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він добрий і милосердний, довготерплячий і багатомилостивий і шкодує, що сталося лихо.14 Хто знає, чи не зглянеться Він і чи не залишить благословення, хлібного приношення і поливання Господові Богові вашому?15 Засурміть у ріг на Сіоні, оголосіть піст і проголосіть урочисте зібрання.16 Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть юнаків і грудних немовлят; нехай вийде наречений із світлиці своєї і наречена з оселі своєї.17 Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служники Господні, і кажуть: Помилуй, Господе, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не збиткувалися над ним народи! Навіщо говоритимуть поміж народами: Де їхній Бог?18 І тоді озветься ревність у Господа за Свою землю, і помилує народ Свій.19 І відповість Господь, і скаже народові Своєму: Ось, Я пошлю вам хліб і вино, і єлей, і будете насичуватися, і вже не віддам вас на наругу народам.20 І зайшлого з півночі Я заверну од вас і прожену в місцину безводну і пустельну, передні полки його – у море східне, а задні – в море західне, і здійметься від нього важкий дух і піде від нього сморід, бо він учинив багато [лихого].21 Не бійся, земле; радій і тішся, бо Господь великий, щоби звершити це.22 Не бійтеся, тварини, бо пасовиська пустелі зазеленіють знову, дерево принесе свій плід, смоковниця і виноградна лоза виявлять свою силу.23 І ви, дітоньки Сіону, радійте і тіштеся Господом Богом вашим; бо Він дасть вам дощ, скільки треба, і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як передніше.24 І виповняться токи пшеницею і переповняться посудини виноградним соком і єлеєм.25 І поверну вам за ті роки, котрі пожирали сарана, черва, жуки і гусінь – велике військо Моє, котре послав Я на вас.26 І досхочу будете їсти і насичуватися і прославляти ймення Господа Бога вашого, Котрий дивовижне учиняв з вами, і не осоромиться народ Мій повіки.27 І спізнаєте, що Я – посеред Ізраїля, і Я Господь Бог ваш, і немає другого, і Мій народ не осоромиться повіки.