1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2 Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів.3 Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання.4 Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тис'яцькі, старшини Ізраїлеві.5 Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході;6 Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.7 А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.8 Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.9 І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.10 І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.11 Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.12 І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.13 І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.14 І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів.15 А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів.16 А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.17 І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію.18 І піднесений був прапор стану Рувимового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів.19 А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв.20 І над військом коліна синів Ґадових Ел'ясаф, син Деуїлів.21 Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану.22 І піднесений був прапор синів Єфремових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда.23 А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура.24 І над військом коліна синів Веніяминових – Авідан, син Ґідоніїв.25 І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв.26 І над військом коліна синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів.27 І над військом коліна синів Нефталимових Ахіра, син Енана.28 Ось [порядок] рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони.29 І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: `Вам віддам його`. Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля.30 Але він сказав йому: Не піду; Я піду на свою землю і на свою батьківщину.31 А [Мойсей] сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших.32 Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі.33 І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися.34 І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану.35 Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе!36 А коли зупинявся Ковчег, він казав: Повернися, Господе, до багатьох тисяч Ізраїля!