1 І прийшли сини Ізраїля, вся громада, в пустелю Цін першого місяця, і зупинився народ у Кадеші, і вмерла там Маріям, і похована там.2 І не було води для громади, і зібралися вони супроти Мойсея та Аарона.3 І заремствував народ на Мойсея і сказав: О, якби померли тоді і ми, коли вмерли брати наші перед Господом!4 Нащо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб нам померти і нашій скотині?5 І для чого вивели ви нас із Єгипту, аби привести нас на це вороже місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ані навіть води напитися?6 І рушив Мойсей та Аарон од народу до входу в скинію зібрання, і попадали ницьма на лиця свої, і з'явилася їм слава Господня.7 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 8 Візьми жезл і збери громаду, ти і Аарон, брат твій, і скажи на очах їхніх скелі, і вона дасть свою воду: і отак ти виведеш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її.9 І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він звелів йому.10 І зібрали Мойсей та Аарон народ до скелі, і сказав він їм: Послухайте непокірні, хіба нам із цієї скелі вивести для вас воду?11 І здійняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі жезлом своїм двічі, і ринуло багато води, і пила громада і худоба її.12 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: За те, що ви не повірили Мені, щоб явити святість Мою перед очима синів Ізраїля, не введете ви народу цього на землю, котру Я даю йому.13 Це вода Меріви, біля котрої заремствували сини Ізраїля на Господа, і Він явив їм святість Свою.14 І послав Мойсей із Кадешу послів до царя едомського, сказати: Так говорить брат твій Ізраїль: Ти знаєш усі труднощі, котрі спостигли нас.15 Батьки наші перейшли до Єгипту і ми жили в Єгипті тривалий час, і недобре чинили єгиптяни з нами і з батьками нашими.16 І коли заголосили ми до Господа, почув Він голос наш і послав Ангела, і вивів нас із Єгипту. І ось, ми в Кадеші, місті біля самих рубежів твоїх.17 Дозволь нам пройти землею твоєю; ми не підемо полями і виноградниками, і не будемо пити воду із колодязів [твоїх]; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч, ні ліворуч, доки не перейдемо володінь твоїх.18 Але Едом сказав йому: Не переходь через мене, інакше я з мечем виступлю супроти тебе.19 І сказали йому сини Ізраїля: Ми підемо великим шляхом, і якщо будемо пити воду твою, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує.20 Але він сказав: Не переходь. І виступив супроти нього Едом із численним народом своїм та міцною рукою.21 Ось так не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його володіння, тому Ізраїль рушив в іншому напрямку од нього.22 І рушили сини Ізраїля з Кадешу, і прийшла вся громада до гори Гор.23 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на горі Гор, біля рубежів землі едомської, говорячи: 24 Нехай долучиться Аарон до народу свого; бо він не прийде на землю, котру Я даю синам Ізраїля, за те, що ви непокірні були повелінням Моїм біля води Меріви.25 І візьми Аарона та Елеазара, сина його, і виведи їх на гору Гор.26 І зніми з Аарона одежу його і одягни в неї Елеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там, і буде приєднаний до свого народу.27 І вчинив Мойсей так, як звелів Господь. Пішли вони на гору Гор на очах усієї громади.28 І скинув Мойсей з Аарона одежу його, і одягнув у неї Елеазара, сина його. І помер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Елеазар спустилися з гори.29 І побачила вся громада, що Аарон помер, і оплакував Аарона увесь дім Ізраїлів тридцять днів.