1 І почув Хананій цар Араду, що жив при пустині, бо прийшов Ізраїль дорогою Атарім. І воював з Ізраїлем і взяв з них здобич в полон.2 І помолився Ізраїль молитвою до Господа і сказав: Якщо мені передаси цей нарід під руку, посвячу його і його міста.3 І вислухав Господь голос Ізраїля і передав Хананія під його руку, і посвятив його і його міста. І назвали імя того місця посвята.4 І підвівшись з гори Ор, обійшли землю Едома дорогою Червоного моря. І знемігся нарід в дорозі.5 І нарікав нарід на Бога і на Мойсея, кажучи: Навіщо вивів ти нас з Єгипту, щоб нас убити в пустині? Бо немає хліба ані води, а наша душа гидує цим порожним хлібом.6 І післав Господь на нарід гадюк, що вбивають, і кусали нарід, і багато народу з ізраїльських синів померло.7 І нарід, прийшовши до Мойсея, сказав, що: Згрішили ми, томущо ми нарікали на Господа і на тебе. Помолися, отже, до Господа, і хай забере від нас гадюк. І помолився Мойсей до Господа за нарід.8 І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі гадюку, і постав її на знак, і буде, що коли вкусить гадюка людину, кожний вкушений, подивившись на неї, житиме.9 І зробив Мойсей мідяну гадюку, і поставив її на знак, і було коли гадюка вкусила людину, і вона поглянула на мідяну гадюку і виживала.10 І підвелися ізраїльські сини, і отаборилися в Овоті.11 І підвівшись з Овота отаборилися в Ахелґай з другої сторони в пустині, це є перед лицем Моава на схід сонця.12 Звідти підвелися і отаборилися в долині Заред.13 І звідти підвівшись отаборилися на другому боці Арнона в пустині, що виходить з границь Аморреїв. Бо Арнон є границею Моава між Моавом і між Аморреєм.14 Через це кажеться в книзі господньої війни: запалив Зоова і струмки Арнона,15 і поставив струмки, щоб мешкав Ір, і лежить при границях Моава.16 І звідти криниця. Це криниця, про яку сказав Господь до Мойсея: Збери нарід, і дам їм воду пити.17 Тоді заспівав Ізраїль цю пісню при криниці: Зачинайте йому: 18 Криницю, її викопали старшини, в камені викопали її царі народів в своїм царстві, коли вони володіли. І від криниці до Мантанаїна.19 І від Мантанаїна до Нааліїла. І від Нааліїла до Вамот.20 І від Вамота до Напену, що є на рівнині Моава з вершка різаного каменя, що дивиться на лице пустині.21 І вислав Мойсей старців до Сіону царя Аморреїв з мирними словами, кажучи: 22 Пройдемо через твою землю. Дорогою підемо, не звернемо ані на поле ані на виноградники, не питимемо води з твоєї криниці. Дорогою царською підемо, доки не перейдемо твої околиці.23 І не дав Сіон Ізраїлеві пройти через його околиці. І зібрав Сіон ввесь свій нарід, і вийшов стати перед Ізраїлем до бою, і пішов до Ясси і виставили військо проти Ізраїля.24 І розгромив його Ізраїль вбивством меча, і заволоділи його землею від Арнона до Явока до синів Аммана; бо Язер це границі синів Аммана.25 І взяв Ізраїль всі ці міста, і поселився Ізраїль в усіх містах Аморреїв, в Есевоні і в усіх його підвладних.26 Бо Есевон це місто Сіона царя Аморреїв, і він раніше воював проти царя Моава, і взяв усю його землю від Ароіра до Арнона.27 Через це кажуть ті, що говорять загадками: Ходіть до Есевона, щоб збудувалося і приготовилося місто Сіон.28 Бо огонь вийшов з Есевона, полумінь з міста Сіона. І пожер до Моава, і пожер стовпи Арнона.29 Горе тобі, Моаве; згинь народе Хамоса. Віддані їхні сини, щоб спастися, і їхні дочки полонені царя Аморреїв Сіона.30 І їхнє насіння гине, Есевон до Девона, і жінки ще розпалили огонь проти Моава.31 Поселився же Ізраїль в усіх містах Аморреїв.32 І післав Мойсей, щоб оглянути Язир, і взяли його і його села, і вигнали Аморрея, що був там.33 І повернувшись пішли дорогою до Васана. І вийшов Оґ цар Васана їм на зустріч і ввесь його нарід на війну до Едраїна.34 І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в твої руки передав Я його і ввесь твій нарід і всю його землю, і вчиниш з ним так як зробив ти Сіону цареві Аморреїв, який жив в Есевоні.35 І убив його і його синів і ввесь його нарід доки не осталося йому живого. І унаслідили їхню землю.