1 Ханаанський цар Араду, що жив південніше, зачувши, що Ізраїль рухається шляхом Аторім, розпочав битву з Ізраїльтянами і декілька з них захопив у полон.2 І дав Ізраїль обітницю Господові, і сказав: Якщо віддаси народ сей до рук моїх, то вщент винищу міста їхні.3 Господь почув голос Ізраїля і віддав ханаанеїв до рук йому, і вони ущент винищили їх і міста їхні, і назвали ім'я місцю тому Хорма.4 Від гори Гор подалися вони узбережжям Червоного моря, аби проминути землю Едома. І душа народу була пригнічена від шляху.5 І ремствував народ на Бога, і нарікав на Мойсея: Нащо вивели ви нас із Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі? Тому що [тут] немає ні хліба, ні води, і душі нашій остогид цей непридатний харч.6 І послав Господь на народ отруйних зміюк, котрі жалили народ, і померло багато народу із [синів] Ізраїля.7 І прийшов народ до Мойсея і сказав: Згрішили ми, що ремствували на Господа, і на тебе: помолися Господові, щоб Він забрав од нас зміїв. І помолився Мойсей про народ.8 І сказав Господь Мойсеєві: Зроби собі змія і пристав його до прапора, і кожен покусаний, глянувши на нього, залишиться живий.9 І виготовив Мойсей мідного змія і приставив його до прапора, і коли гад кусав чоловіка, він, глянувши на мідного змія, залишався живий.10 І рушили сини Ізраїля, і зупинилися в Овоті.11 І рушили із Овоту, і зупинилися в Ійє-Гаварімі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця.12 Звідти рушили, і зупинилися в долині Зереду.13 Рушивши звідси, зупинилися біля тієї частини Арнону в пустелі, котра виходить від рубежів Амореїв; бо Арнон – то кордон Моава, між Моавом і Амореєм.14 Тому й сказано у книзі війн Господніх: 15 Вагев у Суфі і потоки Арнону, і вершина потоків, котра схиляється до Шебет-Ару і підходить до володінь Моава.16 Звідси вони [рушили] до Беера. Це та криниця, про яку Господь сказав Мойсеєві: Збери народ, і дам їм води.17 Тоді заспівав Ізраїль пісню оцю: Виповнюйся, кринице, співайте їй;18 Криниця, котру викопали князі, викопали вожді народу за наказом законодавця жезлами своїми. І з пустелі [рушили] до Маттани.19 З Маттани до Нагаліїлу, із Нагаліїлу на Бамот.20 З Бамоту на Гай, котрий на землі Моава, на верховині [гори] Пісґі, яка [обернена лицем] до пустелі.21 І послав Ізраїль послів до Сигона, царя аморейського, щоб сказати: 22 Дозволь мені перейти землею твоєю; не будемо заходити в поля і виноградники, не будемо пити з криниць [твоїх], а підемо шляхом царським, доки не перейдемо кордонів твоїх.23 Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свою землю; і зібрав Сигон увесь народ свій, і виступив супроти Ізраїля в пустелю, і дійшов до Йогці, і воював з Ізраїлем.24 І вдарив його Ізраїль мечем, і посів землю його від Арнону до Яббока, аж до рубежів аммонських; тому що міцні були рубежі аммонійців.25 І завоював Ізраїль усі міста оті, і осів у всіх містах аморейських, у Хешбоні і в усіх, які залежали від нього.26 Тому що Хешбон було місто Сигона, царя аморейського; і він воював із попереднім царем моавським, і взяв із рук його всю землю його до Арнону.27 Тому й розповідають оповідачі: `Рушайте до Хешбону, нехай спорудять і утвердять місто Сигона.28 Бо вже вогонь вийшов з Хешбону, полум'я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і володарів вершинами Арнону.29 Горе тобі Моав! Загинув ти, народе Кемошів! Віддав синів своїх і доньок своїх у полон аморейського царя Сигона.30 Ми вразили їх стрілами; загинув Хешбон до Дівону, ми спустошили їх до Нофаху, котра поблизу Медеви.31 І жив Ізраїль на землі амореїв.32 І послав Мойсей відвідати Язера, і вони здобули поселення їхні, які залежали від нього, і прогнали амореїв, котрі в них були.33 І повернули й пішли на Башан. І виступив супроти них Ог, цар башанський, сам і увесь народ його, на битву при Едреї.34 І сказав Господь Мойсеєві: Не бійся його; бо Я віддам його і увесь народ його, і всю землю його в руки твої, і вчиниш із ним, як учинив із Сигоном, царем аморейським, котрий жив у Хешбоні.35 І побили вони його і синів його, і увесь народ його аж так, що жодного не лишилося, і оволоділи землею його.