1 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого,2 Як написано у пророків: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.3 Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому.4 З‘явився Іван, хрестячи в пустелі і проповідуючи хрещення каяття для прощення гріхів.5 І приходила до нього вся країна Юдейська і єрусалимляни, і хрестилися від нього всі в річці Йордан, сповідуючи свої гріхи.6 А носив Іван одежу з верблюдячого волосу і шкуратяний пояс на крижах своїх, і їв сарану та дикий мед.7 І проповідував, кажучи: Йде за мною Сильніший від мене, у Котрого я негідний, нахилившися, розв‘язати ремінця на Його взутті;8 Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим.9 І сталося за тих днів, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і хрестився від Івана в Йордані.10 І коли виходив з води, тієї ж миті побачив [Іван], що небо розхилилося, і Духа, мов голуба, що сходив на Нього.11 І голос прилинув із небес: Ти Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.12 І зараз же потому Дух повів Його в пустелю.13 І був Він там, у пустелі, сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звіротою; і Ангели служили Йому.14 Потому, як Івана спровадили в тюрму, прийшов Ісус до Галілеї, проповідуючи Євангелію Царства Божого.15 І казав, що виповнився час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангелію. 16 А коли проходив поблизу моря Галілейського, побачив Симона та Андрія, брата його, що закидали сіті в море, бо вони були рибалками.17 І сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я вчиню, що ви будете ловцями людей. 18 І тієї ж хвилі вони покинули сіті свої й пішли слідом за Ним.19 А як пройшов звідти недалеко, Він побачив Якова Зеведеєвого та Івана, брата його, що також у човні лагодили сіті,20 І відразу покликав їх. І вони залишили батька свого Зеведея у човні з найманцями, пішли слідом за Ним.21 І прийшли до Капернауму; і невдовзі в суботу зайшов Він до синагоги і навчав.22 І дивувалися з Його науки, бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як оті книжники.23 А в синагозі їхній був чоловік, [що мав] нечистого духа, і він закричав: 24 Залиши нас самих! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.25 Але Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни і вийди з нього. 26 Тоді дух нечистий труснув ним, закричав дужим голосом і вийшов з нього.27 І всі жахнулися і почали один одного запитувати: Що це? Що це за вчення нове, що Він духам нечистим наказує владно, і вони підкоряються Йому?28 І невдовзі розійшлася про Нього чутка по всіх околицях у Галілеї.29 А коли незабаром вийшли із синагоги, то прийшли в дім Симона та Андрія, з Яковом та Іваном.30 А теща Симонова лежала в гарячці; то йому відразу сказали про неї.31 Він підійшов і підняв її, узяв її за руку; і гарячка тієї ж хвилі залишила її, і вона почала прислуговувати їм.32 А як настав вечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.33 І все місто зібралося біля дверей.34 І Він уздоровив багатьох, що страждали різними хворощами; повиганяв багатьох бісів і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він – Христос.35 А вранці, коли підвівся вельми раненько, вийшов і попростував у пустельну місцину, і там молився.36 А Симон і ті, що були з Ним, пішли за Ним;37 А коли знайшли Його, сказали Йому: Усі шукають Тебе.38 Він сказав їм: Ходімо у найближчі поселення й міста, щоб Мені й там проповідувати, бо Я для цього прийшов. 39 І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.40 Прийшов до Нього прокажений і, благаючи Його і падаючи перед Ним на коліна, сказав Йому: Якщо хочеш, можеш мене очистити.41 Ісус змилосердився над ним, простягнув руку, торкнувся до нього і сказав йому: Хочу, очистись. 42 По цих словах проказа миттю зійшла з нього, і він став чистим.43 Ісус глянув на нього суворо, і відразу відпустив його,44 Сказавши йому: Гляди, нікому нічого не кажи; але піди, покажися священикові і принеси за очищення твоє, що звелів Мойсей, на свідчення їм. 45 А він вийшов і почав проголошувати і розповідати про подію, аж так, що [Ісус] уже не міг відкрито зайти до міста, але був поза ним, у місцинах пустельних. І приходили до Нього звідусіль.