1 Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі.2 І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом.3 І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.4 А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений.5 Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: `Сину, відпускаються тобі твої гріхи.` 6 А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7 `І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?`8 Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: `Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9 Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого: 11 Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому.` 12 Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: `Ніколи ми такого не бачили!`13 І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх.14 А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: `Іди за мною!` Той устав і пішов слідом за ним.15 І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли.16 І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: `Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?`17 Ісус, почувши те, сказав їм: `Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних.` 18 Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: `Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?`19 Ісус відповів їм: `Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити. 20 Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів. 21 Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша. 22 Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино - у нові бурдюки!` 23 Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся.24 А фарисеї ж: йому й кажуть: `Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?`25 А він їм: `Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, - зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? 26 Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?` 27 І каже до них: `Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, 28 тож Син Чоловічий - Владика й над суботою.`