1 Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.2 І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, -3 бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,4 і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, -5 отож питали його книжники та фарисеї: `Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?`6 Він же відповів їм: `Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене; 7 та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських. `8 Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»` 9 І сказав їм: `Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання. 10 Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і - хто проклинає батька або матір - смерть такому! 11 А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері - корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, - 12 тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері. 13 Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, - та й чимало іншого такого чините!` 14 І прикликавши знову народ, промовляв до нього: `Слухайте мене всі й розумійте! 15 Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16 Хто має вуха слухати, хай слухає!` 17 І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.18 А він і каже їм: `То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити, 19 - воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими.` 20 Далі казав: `Те, що виходить з людини, - те осквернює людину. 21 З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, 22 перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. 23 Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину.` 24 І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.25 Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.26 Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.27 Він відповів їй: `Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.- 28 Вона ж озвалась та й каже йому: `Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях.`29 І сказав їй: `За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.` 30 Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, - біс вийшов.31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: `Ефата`, тобто: `Відкрийся!` 35 І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: `Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим.`